Відповідно до положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини  або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини. Існування таких тварин є великою проблемою для суспільства. Але якби всі люди дотримувалися чинного законодавства це питання не було б актуальним.

Відповідно до положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»: поводження з тваринами ґрунтується на принципах забезпечення безпеки, прав та законних інтересів громадян (стаття 4); власники тварин зобов’язані дотримуватися ветеринарно-санітарних норм та правил, вимог цього закону, інших нормативно-правових актів України (стаття 7). Так, у ст. 22 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»     при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана: дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу  домашньої тварини поза місцем її постійного утримання; забезпечити наявність  на  домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками; забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо); запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин (відповідно до ст. 10 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»   ветеринарне обслуговування   повинно   включати послуги з евтаназії тварин або новонародженого приплоду тварин).

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» власники тварин зобов'язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання  при  умові обов'язкового забезпечення безпеки людей, забезпечити її тримання у постійному місце перебування, забезпечити необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону. Отже, якщо коротко, то забороняється: а) тримати тварин незареєстрованими; б) продавати тварин у невстановлених місцях; в) тримати тварин у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових площадках, горищах тощо); г) приводити тварин у приміщення  магазинів, їдалень, на дитячі майданчики, бульвари, пляжі, парки, сквери, сади та інші місця загального користування; д) купувати,  продавати, а також перевозити  всіма  видами транспорту тварин в інші населені  пункти без відповідних документів; є) жорстоко поводитись з тваринами, залишати бездоглядними або безцільно знищувати їх; ж) викидати трупи тварин або закопувати їх у землю.
І що б у людей не виникало бажання порушувати ці норми, законодавством встановлено відповідальність.

Відповідно до ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил тримання собак і котів) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 299 Кримінального кодекса України жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, -караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, -караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Отже, якщо хтось утримує незареєстровану собаку, яку вигулюють без короткого повідка та намордника на вулицях та у місцях загального користування, наражаючи на небезпеку людей (вказана собака веде себе неконтрольовано, біжить за людьми чи за маленькими дітьми, що призводить до переляку), ВАМ НЕОБХІДНО звернутись в поліцію із заявою про припинення незаконних дій.

Але існує проблема з дикими тваринами,  які  іноді потрапляють до поселень людей. Їх вбивають, отруюють чи самі тварини помирають за будь-яких обставин. Тіла тварин, як наслідок залишаться на відкритому повітрі виникає ризик захворювання людей різними хворобами. Тому слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»  умертвіння тварин допускається: за необхідності умертвіння окремих тварин, які хворі на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання; за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці. При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги: умертвіння проводиться методами,  що виключають передсмертні страждання тварин;  приміщення, де  проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини; забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій,  отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи; забороняється використовувати для умертвіння тварин пестициди з вмістом фосфіду цинку; умертвіння тварин,  що страждають,  проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином. І займатися цим мають особи, визначені ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» від
8 травня 2015 року № 287-VIII.

Закон визначає організаційні та правові основи діяльності фізичних і юридичних осіб, пов'язаної з утворенням, збиранням, перевезенням, зберіганням, обробкою, переробкою, утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених або визнаних непридатними для споживання людиною, продуктів обробки, переробки побічних продуктів тваринного походження. Так, закон вводить поняття «оператор» ринку- це суб'єкт господарювання, вчиняє будь-які дії з побічними продуктами тваринного походження, не призначених для споживання людиною та бере участь у їх зверненні.

Згідно з ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» утилізація відходів тваринного походження на території України здійснюється виключно спеціалізованими підприємствами (підрозділами) з утилізації відходів тваринного походження і не може здійснюватися підприємствами, що виробляють продукцію тваринного походження, призначену для споживання людиною. Оператори ринку незалежно від форми власності мають право на: 1) будівництво та експлуатацію потужностей (об'єктів) поводження з побічними продуктами тваринного походження з урахуванням вимог цього Закону; 2) зберігання побічних продуктів тваринного походження згідно ветеринарно-санітарних вимог; 3) внесення центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі ветеринарної медицини, пропозицій щодо розміщення, проектування, будівництва і експлуатації потужностей (об'єктів) поводження з побічними продуктами тваринного походження; 4) участь у розробленні та виконанні місцевих, регіональних та загальнодержавної програм поводження з побічними продуктами тваринного походження; 5) надання послуг по обробці, переробці, утилізації чи видалення побічних продуктів тваринного походження з дотриманням вимог цього Закону; 6) отримання від центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі ветеринарної медицини, належним чином оформлених документів про проведення державного контролю за потужностями (об'єктами) поводження з побічними продуктами тваринного походження. Згідно із зазначеним законом, оператори ринку сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження незалежно від форми власності зобов'язані: 1) направляти утворені на їх потужностях побічні продукти тваринного походження на оброблення, перероблення з метою подальшої утилізації чи для здійснення операцій з видалення; 2) розробляти, впроваджувати в дію і застосовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку осіб, відповідальних за постійно діючі процедури під час обробки, переробки побічних продуктів тваринного походження; 3) залучати спеціалістів ветеринарної медицини для визначення категорій, до яких належать побічні продукти тваринного походження, які утворюються на їх[ потужностях (об'єктах) з обробки, переробки побічних продуктів тваринного походження, відповідно до цього закону; 4) відшкодовувати шкоду, заподіяну юридичній або фізичній особі внаслідок порушення встановлених правил поводження з побічними продуктами тваринного походження, відповідно до закону; Оператор ринку щомісяця надає центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі ветеринарної медицини, про свою діяльність для запобігання чи зменшення ризиків, які становлять побічні продукти тваринного походження і продукти обробки, переробки побічних продуктів тваринного походження, які він запровадив або вводить в обіг.

ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» передбачено великі штрафи за порушення законодавства про побічні продукти тваринного походження.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» оператори ринку (юридичні особи, фізичні особи - підприємці) у разі порушення законодавства про побічні продукти тваринного походження несуть таку відповідальність:

1) утилізація чи видалення побічних продуктів тваринного походження та продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження у спосіб, що суперечить вимогам цього Закону, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - від восьми до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

2) оброблення побічних продуктів тваринного походження без отримання експлуатаційного дозволу, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат;

3) невпровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;

4) введення в обіг неправильно маркованих продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, на фізичних осіб - підприємців - від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження;

5) порушення вимог щодо забезпечення простежуваності та ведення документації (актів, протоколів) - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - від двох до трьох мінімальних заробітних плат;

6) неповідомлення оператором ринку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, органів місцевого самоврядування про продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, що можуть становити небезпеку для здоров’я людей та тварин, які він ввів в обіг, відповідно до вимог цього Закону - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від тридцяти до тридцяти восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів, на фізичних осіб - підприємців - від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких продуктів;

7) використання операторами ринку, що здійснюють перевезення побічних продуктів тваринного походження, транспортних засобів без застосування герметичних контейнерів, що унеможливлюють витік з них рідин, доступ до побічних продуктів тваринного походження птахів, тварин, гризунів, а також контейнерів, конструкція яких не забезпечує ефективне очищення та дезінфекцію, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних 
осіб - підприємців - від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат;

8) невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, щодо усунення порушень законодавства про побічні продукти тваринного походження - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;

9) ненадання або надання недостовірної інформації, передбаченої цим Законом, за запитами посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат.

Під час визначення розміру штрафу враховується ступінь ризику для здоров’я людей і тварин. Провадження у справах про порушення законодавства про побічні продукти тваринного походження стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону. Справи про правопорушення, передбачені частиною другою цієї статті, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, та його територіальними органами, за результатами розгляду виноситься постанова. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, його територіальних органів розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право головні державні інспектори та їх заступники. Штраф може бути накладено на юридичну особу, фізичну особу - підприємця протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня його вчинення. Підставою для розгляду справи про правопорушення, передбачені частиною другою цієї статті, є протокол. Протокол за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати державні інспектори центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, його територіальних органів. Протокол складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий зберігається у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, його територіальних органах. Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. У протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про оператора ринку (найменування та місцезнаходження юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця), дата, місце та суть правопорушення, характер та розмір заподіяної шкоди, якщо така мала місце, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, та фізичною особою - підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про побічні продукти тваринного походження, або уповноваженою нею особою, а в разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою. У разі відмови від підписання протоколу фізичною особою - підприємцем, яка притягається до відповідальності за порушення законодавства про побічні продукти тваринного походження, або уповноваженою нею особою, а в разі провадження у справі щодо оператора ринку - юридичної особи - уповноваженою ним особою у протоколі робиться відповідний запис. Зазначені особи мають право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також зазначити мотиви своєї відмови від підписання протоколу.

Справа про правопорушення розглядається в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, його територіальними органами протоколу про правопорушення, передбачені частиною другою цієї статті.  Штраф сплачується не пізніше п’ятнадцяти днів з дня вручення оператору ринку або отримання ним копії постанови про накладення штрафу. Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається до органу, який виніс постанову про накладення штрафу.  У разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені частиною восьмою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».  Сума штрафів зараховується до державного бюджету.  Постанову у справі про порушення законодавства про побічні продукти тваринного походження може бути оскаржено оператором ринку до вищого органу або до суду.

Згідно зі статтєю 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Але при здійсненні своїх прав особа зобов'язана діяти в межах, встановлених чинним законодавством України, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, не допускати дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.  При здійсненні своїх прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Для одержання більш повної інформації пропонуємо звернутися до органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:

Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Луганській області  

Адреса: 93403 вул. Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, Пивоварова, 2,

Тел.: 064-526-80-15

e-mail:  info@lugdpss.gov.ua

Начальник ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області

Холоденко Ріта Анатоліївна

URL http://lugdpss.gov.ua

Новопсковське районне управління Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Луганській області 

Начальник Колесник Василь Миколайович

 Адреса: 92302, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Каштанова, 4Д

(06463) 2-11-43, e-mail:  npvet@i.ua