Прес-центр13 грудня 2017, 14:12

Колективний договір – це нормативно-правовий акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини між працівником та роботодавцем

Відповідно до статті 4 Конвенції МОП № 98 від 14.09.1954 року "Про
застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів", де це необхідно, вживаються заходи, що відповідають умовам країн, з метою сприяння повному розвитку і використанню процедури ведення переговорів на добровільній основі між підприємцями та організаціями підприємців, з однієї сторони, і організаціями трудящих, з іншої сторони, з метою регулювання умов
праці шляхом укладення колективних договорів.

Відповідно статті 1 Законом України "Про колективні договори і угоди" колективний договір,  угода  укладаються  на  основі чинного законодавства, з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і  узгодження  інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що колективний договір укладається  на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної  особи. Закон не вимагає укладення колективного договору в організаціях, які не мають статусу юридичної особи. Тільки на рівні юридичних осіб укладення колективного договору є обов'язковим.

Деяка невизначеність поняття найманих працівників ускладнює відповідь на питання: чи обов'язкове укладення колективного договору в фермерських господарствах із статусом юридичних осіб, що не використовують працю осіб, які не є їх членами. Оскільки більш конкретного визначення поняття найманих працівників, крім даного в ст. 1 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", у законах не дається, належить зробити висновок про те, що в даному випадку наймана праця не використовується, а тому колективний договір на названих підприємствах може не укладатися.

Разом з тим, учасники господарського товариства, що не використовує працю інших осіб, крім самих учасників цього товариства, не виключаються з категорії найманих працівників, тому в таких товариствах колективний договір повинен укладатися.

Укладення колективного договору особами, що зареєстровані як підприємці без утворення юридичної особи, і використовують найману працю, з органами, уповноваженими найманими працівниками на представництво, законодавством не передбачено. Водночас це не заборонено. І якщо в такій ситуації колективний договір належне укладений і зареєстрований, немає підстав для заперечення його юридичного значення. І принцип рівності трудових прав (ст. 21 КЗпП), і весь зміст Кодексу законів про працю підтверджують можливість визнання чинності колективних договорів, що укладаються в подібних випадках.

Домовленістю керівників сторони органів виконавчої влади, профспілкової сторони та сторони роботодавців Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні, укладеної на 2016-2017 роки від 10.11.2017 року, до пункту 2.4. Генеральної угоди внесено зміни в частині оплати праці, а саме: «У 2017 році на підприємствах, в організаціях не бюджетної сфери всіх форм власності тарифна ставка робітника І розряду встановлюється у розмірі:

визначеному відповідною галузевою, територіальною угодою, колективним договором;
для галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод не регулюють розмір тарифної ставки робітника І розряду, - на рівні, що не менше як на 10% перевищує визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи.

Ця домовленість є невід’ємним додатком до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні, укладеної на 2016-2017 роки та набирає чинності з 1 листопада 2017 року.

Доцільно зазначити, що умови колективних договорів, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, що їх уклали. Але якщо умови колективних договорів погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, то такі умови є недійсними і включати їх до колективних договорів забороняється.