Щороку на багатьох підприємствах кадровики стикаються з ситуацією, коли хтось із працівників не був у відпустці або використав лише її частину. Причини для цього можуть бути різні: чи то працівник сам не хоче йти у відпустку, чи то на підприємстві багато роботи і його ніким замінити тощо. Але якщо така ситуація повторюється з року в рік, це призводить до того, що в деяких працівників накопичується певна кількість невикористаних відпусток. 
Основними законодавчими актами, які регулюють порядок надання відпусток, є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) та Закон України «Про відпустки» від 
15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504). Відповідно до ст. 74 КЗпП та ст. 2 Закону № 504 кожний громадянин України, який працює на підприємстві, в установі, організації (далі ― підприємство) будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності або у фізичної особи, має право на щорічну відпустку. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають таке право нарівні з громадянами України.
Частиною 12 ст. 10 Закону № 504 передбачено, що роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, які надаються працівникам. Під цим слід розуміти, що стосовно кожного працівника має бути відображена інформація про кількість належних йому днів щорічної відпустки (та інших відпусток) за певний робочий рік, а також про їх фактичне використання. Завдяки такому обліку, на будь-яку дату відомо, у кого з працівників є невикористані відпустки та за які робочі роки.
Усі невикористані відпустки мають бути внесені до графіка відпусток на поточний рік. Тобто у зазначеному графіку щодо кожного працівника має бути інформація про належні йому відпустки як за поточний рік, так і за минулі робочі роки.Для відпусток за минулі роки діє правило поділу на частини, встановлене частиною першою ст. 12 Закону № 504 — основна безперервна частина щорічної відпустки за кожний робочий рік має становити не менше 14 календарних днів.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про відпустки» передбачено заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією за бажанням працівника. Разом з цим тривалість наданої працівнику щорічної та додаткових відпусток не має бути меншою ніж 24 календарних дні. Тому компенсація можлива лише в межах робочого року та після його закінчення за умови, якщо працівник використав 24 календарні дні щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні кожна, то компенсації він отримати не зможе. Така вимога пов’язана з тим, що відпустка надається працівнику насамперед для відпочинку та зміцнення здоров’я, тому закон забороняє роботодавцю компенсувати грошима ненаданий відпочинок. Також звертаємо увагу, що окремим категоріям працівників, а саме особам віком до 18 років, заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
Якщо працівник звільняється і має невикористані відпустки за минулі роки чи поточний рік, але не хоче їх брати, підприємство виплачує йому грошову компенсацію за всі дні цих відпусток. Сума компенсації розраховується аналогічно відпускним: для розрахунку середньої зарплати також враховуються виплати за останні 12 календарних місяців перед звільненням. Сума компенсації обчислюється як добуток середньоденного заробітку та кількості календарних днів невикористаних відпусток.
Для більш детальної інформації рекомендуємо звертатися до управління соціального захисту населення Новопсковської райдержадміністрації за адресою: вул.Українська,65, телефон для довідок (06463) 2-20-74.