Схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам’яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві не судять нас живих за черствість душ. І нехай навіть запізнілими дзвонами, але покличемо мільйони людських душ, щоб вписати їх в історію пам’яті. Бо пам'ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним.

 25 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших  таких сторінок - Голодомор, який призвів до небачених безневинних  жертв.

В смт Новопсков 25.11.2017 на місцевому цвинтарі відбулася акція скорботи із вшанування пам’яті жертв Голодомору. Вшанувати пам’ять прийшли представники громадськості селища, керівники та працівники Новопсковської райдержадміністрації та Новопсковської територіальної об’єднаної громади.

Під час проведення акції скорботи до зібрання звернулася старший науковий співробітник Новопсковського краєзнавчого музею Алла Кобзар, яка розповіла про ті страшні події та зазначила, що від Голодомору 32-го 33-го років постраждали мешканці двадцяти чотирьох населених пунктів нашого району. Кількість померлих за книгами реєстрації смертей три тисячі чотириста сорок три людини. Найбільш чисельні людські втрати у селах: Закотне (Вісімсот шість), Новорозсош (вісімсот п’ять), Донцівка (п’ятсот сім), Новобіла (п’ятсот шість), Заайдарівка (триста тридцять чотири).

В ході заходу присутні вшанували пам’ять загиблих від Голодомору 32 – 33 років хвилиною мовчання та поклали до пам’ятного знаку жертв Голодомору композиції житніх та пшеничних колосків. Також протоієреєм Свято – Успенського храму Михайлом  Росохою проведено панахиду за померлими з голоду.

Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.