Стаття1 Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» дає чітке і однозначне  визначення гендерної рівності.

Гендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Іншими словами, рівні права і можливості жінок і чоловіків.

Попри це, в суспільстві досі існує багато помилкових уявлень з цього приводу. Кожне з них по своєму, проте завжди негативно, впливає на державну політику.

Помилкові уявлення треба знати і вміти їх розпізнавати, розглянемо деякі з них:

«чужа нашому суспільству концепція». Таке сприйняття часто пов’язане, насамперед, з використанням іншомовного слова «гендер» - «якщо слово невідоме, то і його зміст нам чужий і непотрібний». Якщо справа тільки в слові, то варто використовувати його замінники, як, наприклад, «принцип рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», закріплений Законом, можна вживати як синонім поняття «гендерна рівність». Якщо ж говорити про саму концепцію, то в українській історії і культурі ідея рівності не є новою, як в цілому, так і в площині ролей і стосунків жінок і чоловіків.
«пропаганда гомо сексуальності, що руйнує сім’ї». Таке уявлення виникло пізніше, бо його штучно створили і поширили ті, кого ми сьогодні називаємо «ант гендерними рухами». Якщо говорити по суті, то саме такі анти-гендерні рухи наносять більше шкоду інституту сім’ї, бо обмежують різноманітність стосунків і ролей жінок і чоловіків у родинах вузьким набором жорстких обмежень.
«гра, в якій чоловіки чи жінки програють». Одне з непорозумінь стосується міфу, відповідно до якого гендерна політика призведе до програшу або жінок, або чоловіків. Змагальність і конкуренція можливі повсюди, і вони мають відношення як до гендерної проблематики, так і до будь-якої іншої. Проте, змагальність і конкуренція часто є не найкращим способом реалізації задуманого. Так і у випадку з гендерною проблематикою – важливо пам’ятати, що співпраця може досягти значно більшого результату – дати можливість жінкам і чоловікам повніше реалізовувати свої таланти, хист, мрії.
«вигадана штучна концепція, яка не має практичного сенсу». Практичний сенс змін, спрямованих на утвердження гендерної рівності, ми можемо спостерігати регулярно – відкриття бойових посад для жінок у збройних силах, скасування наказу, що забороняв жінкам працювати на сотнях робіт, збільшення кількості жінок і чоловіків у сферах, в яких їх раніше бракувало – це все реально і дуже практично, тому більш вигаданою виглядає концепція про штучність концепції гендерної рівності.
«суспільна дискусія виключно на захист прав жінок». Чому існує така думка? Для цього є історичні і системні підстави. Історичні, тому що жінки вже не перший рік і навіть сторіччя виступають проти свого гноблення, обмеження своїх прав. Системні, тому що тривала дискримінація жінок в минулому призвела до того, що і сьогодні її наслідки не викоренені повністю. І Конвенція ООН виступає проти дискримінації жінок, проте її текст нагадує нам, що всі заходи проти дискримінації жінок, в жодному випадку не ведуть до дискримінації чоловіків. Це стверджує і Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», бо гендерна рівність – це рівний правовий статус та рівні можливості його досягнення і для жінок, і для чоловіків.
 В сучасній Україні гендерна політика розвивається з перших днів відновлення Незалежності, і за цей час тенденція лише розвивається далі і набуває все чіткіших і вагоміших обрисів. Цінності поваги до різноманітності не є модною, на них базується людство з давніх часів. Концепція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, розроблена і прийнята наприкінці 70 – х, і вже майже 40 років як ратифікована Україною. Кожне з непорозумінь може впливати на державну політику, на щоденну роботу, на все суспільство в цілому. Наше чітке бачення ситуації допоможе і окремим людям, і гендерній політиці в цілому.